БУЗИННИК, КА,
Бузинник, ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. Бузинничок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 107.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БУЗИНОВИЙ, А, Е. →← БУЗИНКА, КИ,